Доступ до інформації, що знаходиться на сайті, дозволено виключно медичним та фармацевтичним працівникам

 

 

Головний редактор - професор А.С.Свінціцький

 

 

Свій шлях лікаря і науковця Анатолій Станіславович розпочав у 1975 році, коли з відзнакою закінчив Київський медичний інститут (нині – Національний медичний університет імені О.О.Богомольця), був занесений до Золотої книги пошани та рекомендований на наукову роботу на кафедру госпітальної терапії №2 (нині – кафедра внутрішньої медицини №3). У стінах цього закладу понад 40 років він успішно займається науковою, навчально-методичною, лікувально-консультативною, виховною та громадською роботою.

 

У 1981-1987 роках працював на посаді заступника декана І лікувального факультету. В 1985 році обраний на посаду доцента, а з 1990 року – завідувач кафедри госпітальної терапії №2. В 1995 році йому було присвоєно вчене звання «професор».

 

У вересні 2005 року професор А.С.Свінціцький призначений деканом з інтернатури та підвищення кваліфікації лікарів, а з березня 2008 року по лютий 2013 року обіймав посаду проректора з науково-педагогічної, лікувальної роботи та післядипломної освіти Національного медичного університету імені О.О.Богомольця.

 

Анатолій Станіславович є відомим в Україні та за її межами вченим у низці галузей внутрішньої медицини (ревматології, гастроентерології, пульмонології) та педагогіки вищої медичної освіти. Він проявив себе як здібний, цілеспрямований вчений-клініцист, який є гідним продовжувачем славетних традицій київської терапевтичної школи. Наукові роботи професора А.С.Свінціцького характеризуються оригінальністю, високим методичним рівнем і прикладним значенням.

 

В 1981 році захистив кандидатську дисертацію «Функциональное состояние миокарда и его изменения в процессе лечения у больных инфекционно-аллергической формой бронхиальной астмы», а в 1991 році – докторську дисертацію «Состояние гастродуоденальной системы при основных ревматических заболеваниях».

 

Основні наукові дослідження професора А.С.Свінціцького стосуються вивчення особливостей виникнення та перебігу патології органів шлунково-кишкового тракту в умовах супутнього ураження опорно-рухового апарату та дії радіоактивного чинника, а також розробки сучасних алгоритмів діагностики та лікування даних коморбідних станів. Він першим описав особливості ураження слизової оболонки шлунка у хворих на ревматоїдний артрит.

 

Анатолій Станіславович одним із перших у вітчизняній медичній науці та практиці започаткував вивчення гастропатій, асоційованих із прийомом нестероїдних протизапальних препаратів, й донині продовжує цей напрям.

 

Він виконав фундаментальні дослідження щодо вивчення функціонального стану міокарда та його змін у процесі лікування хворих на інфекційно-алергічну форму бронхіальної астми.

 

Під його керівництвом виконані науково-дослідні роботи прикладного значення, результати яких дали можливість підвищити ефективність лікування ерозивно-виразкових уражень верхніх відділів травного тракту, зменшити частоту ускладнень фармакотерапії ревматичних захворювань у хворих із супутньою гастродуоденальною патологією, удосконалити діагностику та здійснювати диференційоване лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та патологічного гастроезофагеального рефлюксу, модифікувати морфологічний метод виявлення хелікобактерної інфекції, оптимізувати діагностику та терапію ерозій шлунка при захворюваннях жовчних шляхів, розробити ефективні стратегії ведення пацієнтів з різними типами функціональної диспепсії, покращити результати лікування осіб з артеріальною гіпертензією у поєднанні з хронічною ішемією мозку тощо.

 

У доробку Анатолія Станіславовича понад 800 наукових праць, в т.ч. 63 підручники, монографії, навчальні посібники, довідники, 35 патентів. Основними з них є підручники «Внутрішня медицина» (українською (2008, 2009) і російською (2008, 2010) мовами), «Фармакотерапія» (2012), «Сімейна медицина» (українською (2013) і російською (2015) мовами), «Внутрішня медицина: порадник лікарю загальної практики» (2014), посібники «Госпітальна терапія. Частина I (пульмонологія, кардіологія, ревматологія)» (1993), «Госпітальна терапія. Частина II (гастроентерологія, нефрологія, гематологія)» (1994), «Энциклопедия семейного врача» (1995), «Гастроентерологія» (1995), «Нефрологія» (1995), «Ревматологія» (1996), «Фармакотерапевтический справочник гастроэнтеролога» (2000), «Рецептурный справочник врача» (2003), «Внутрішні хвороби: навчальний посібник у 10 частинах» (2004), «Діагностика та лікування поширених захворювань органів травлення» (2004, 2007), «Ревматичні хвороби та синдроми» (2006), «Рациональная диагностика и фармакотерапия заболеваний органов дыхания» (2007, 2013), «Діагностика та лікування захворювань системи крові» (2010), «Пороки серця в практиці сімейного лікаря» (2010), «Практикум з внутрішньої медицини» (2010), «Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба» (2011), «Жовчний рефлюкс у клінічній практиці» (2012), «Діагностика та лікування хвороб нирок» (2014), монографії «Кардиопротекторы» (2005), «Феномен академічної школи Вадима Миколайовича Іванова» (2009), «Остеоартроз: генезис, діагностика, лікування» (2009), «Псориатический артрит (вопросы генезиса, диагностика и лечение)» (2009), «Нестероїдні протизапальні препарати: ефективність, доступність і прийнятність для пацієнта» (2011), «Патріарх київської школи внутрішньої медицини Анатолій Петрович Пелещук (до 100-річчя від дня народження)» (2013), «Лікар світлої мудрості (до 100-річчя від дня народження Анатолія Петровича Пелещука): біобібліографічний покажчик» (2013), «Синдром раздраженного кишечника: от патогенеза к лечению» (2014) тощо. Крім того, професор А.С.Свінціцький брав участь у розробці української версії бази знань «eMPendium: внутрішні хвороби» (http://empendium.mp.pl/ua), українськомовного адаптованого видання довідника «Внутрішні хвороби Щекліка: компендіум» («Interna Szczeklika: kompendium»), Державного формуляру лікарських засобів і низки медико-технологічних документів за темами: «Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба», «Хронічний панкреатит», «Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки», «Неалкогольна жирова хвороба печінка», «Алкогольна хвороба печінки» «Аутоімунний гепатит», «Цирози печінки», «Ревматоїдний артрит», «Ювенільний ревматоїдний артрит» тощо.

 

Він створив відому в Україні та за її межами терапевтичну школу. Під його безпосереднім керівництвом підготовлено та захищено 4 докторські й 25 кандидатських дисертаційних робіт, нині виконуються 2 докторські та 7 кандидатських дисертацій.

 

В 1997 році за посібник «Гастроентерологія» професору А.С.Свінціцькому була присуджена премія імені Ф.Г.Яновського НАН України.

 

За вагомі наукові досягнення його обрано дійсним членом Всесвітньої академії медицини імені Альберта Швейцера, Польської академії медицини, Академії наук вищої школи України та відзначено почесними грамотами Київського міського голови (2002), Міністерства охорони здоров’я України (2004, 2007, 2009), голови Житомирської обласної державної адміністрації (2005), відзнаками Київського міського голови «Знак Пошани» (2004), «Fellow Royal Scientist» Міжнародної колегії кардіологів (2010), «Гордість медицини України» Українського медичного клубу (2016), медалями «В честь 1500-летия г. Киева» (1981), імені Альберта Швейцера (1998), імені М.Д.Стражеска «За заслуги в охороні здоров'я» НАМН України (2001), Миру в пам’ять про Нагасакі Всесвітньої академії медицини імені Альберта Швейцера (2005), імені Є.Москви Варшавської лікарської палати (2011), імені д-ра Вл.Бєганьського Ченстоховського лікарського товариства (2011), «Laudabilis» Варшавської лікарської палати (2013), «Gloria Medicinae» Польського лікарського товариства (2013), «Gratiarum Actio» Польського ревматологічного товариства, Інституту ревматології у Варшаві, журналу «Ревматологія» (2013), почесним знаком «За особливий внесок» Російського університету дружби народів (2011), Міжнародною премією суспільної довіри «Golden OTIS» (2013), Кавалерським хрестом ордену «За заслуги перед Республікою Польща» (2014) тощо. У 1998 році професору А.С.Свінціцькому присвоєно звання «Відмінник освіти України».

 

Анатолій Станіславович бере активну участь у громадській роботі. Він є головою Українського товариства лікарів польського походження при Спілці поляків України, консультантом Державного експертного центру МОЗ України, членом Державного формулярного комітету МОЗ України, підкомісії з післядипломної медичної освіти Науково-методичної комісії післядипломної освіти МОН України, Президії Асоціації ревматологів України, Правління Українського товариства терапевтів, проблемної комісії МОЗ та НАМН України «Гастроентерологія», консультативно-експертної групи з розробки розділу «Ревматологія. Лікарські засоби» Державного формуляру лікарських засобів, спеціалізованих вчених рад Д 26.616.01 з кардіології та ревматології при ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені М.Д.Стражеска» НАМН України» і Д 26.003.08 з внутрішніх хвороб, гастроентерології, кардіології та ревматології при Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця, Правління «Товариства житомирян» і Спілки поляків України тощо.

 

Професор А.С.Свінціцький є головним редактором науково-практичного видання «Практикуючий лікар», а також членом редакційних рад та колегій багатьох інших медичних журналів: «Medycyna Praktyczna» (Республіка Польща), «Reumatologia» (Республіка Польща), «Developmental Period Medicine (Medycyna Wieku Rozwojowego)» (Республіка Польща), «Ginekologia i Poloznictwo» (Республіка Польща), «Здоровье и образование в XXI веке» (Російська Федерація), «Український ревматологічний журнал», «Сучасна гастроентерологія», «Гастроентерологія», «Запорізький медичний журнал», «Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини», «Актуальні проблеми нефрології», «Клінічна фармація», «Сучасні інфекції», «Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція», «Клиническая инфектология и паразитология», «Літопис травматології та ортопедії», «Сучасні аспекти військової медицини», «Львівський клінічний вісник», «Внутрішня медицина», «Український науково-медичний молодіжний журнал», «Участковый врач» тощо.

 

З 1999 року Анатолій Станіславович є координатором навчальної програми спільного проекту МОЗ України та Фонду «Діти Чорнобиля» Землі Нижня Саксонія (Федеративна Республіка Німеччина). За роки співпраці Україна безкоштовно отримала 115 апаратів ультразвукової діагностики, у межах проекту під керівництвом А.С.Свінціцького спільно з німецькою стороною здійснено підготовку понад 1200 фахівців з ультразвукової діагностики.

 

Протягом 2003-2006 років він був позаштатним консультантом Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства. Брав участь у розробці низки законопроектів з питань медицини, організував поїздку делегації Верховної Ради України до Варшави для ознайомлення з досвідом роботи лікарського самоврядування у системі лікарських палат Республіки Польща.

 

Володіння іноземними мовами дає йому можливість підтримувати тісні наукові та творчі зв’язки з навчальними, науковими і лікувальними закладами багатьох країн світу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Template Joomla 1.6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Яндекс.Метрика